Перед “як” ставимо кому в таких випадках:

 

Коли сполучник “як” поєднує частини складнопідрядних речень, які мають фразеологічну структуру й побудовані за моделями “не встиг… як”, “не вспів… як”.

Та не встигли вони й оком змигнути, як в сідлі замість нього з’явилася інша постать.

Не встигли хлопці й отямитися, як вже тицьнулися писками у воду.

Моя щока і око просто кричать від болю, і я ще навіть нормально поворухнутися не вспів, як Аарон хапає мене за сорочку, за шкіру під сорочкою, і підводить мене на ноги.

Але той ще й закривавленою мордою в землю ткнутися не вспів, як слідом вискочило одразу троє не менших звірів.

У порівняльних зворотах після слів “так”, “так само”, “такий”.

І виявилося, що жити так, як раніше, означало втратити все.

Карина могла грати на флейті так само, як і її викладач.

Ну, якщо ти і з ним так само розмовляєш, як зараз зі мною, то нічого дивного, що він не встигає відповісти.

Може, я і не такий розумний, як наш кінь, але за десять років учнівства теж дещо збагнув.

Коли ми говоримо про формування таких цінностей, як доброчесність, верховенство права, рівність тощо, перший крок має зробити той, хто “має владу”.

Ну гаразд, хай вона не вжила до мене таких епітетів, як "крутько", та принаймні не згадала про мій зріст і колір волосся.

Якщо сполучник “як” приєднує прикладку, яка виражає додаткове значення причини (можемо поставити запитання чому? через що?).

Як посередник, Кривинський вийшов наперед громади.

Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчости; як людина, він любив народну пісню, охоче слухав її і сам співав.

В обох реченнях причина вчинків людей закладена у відокремлених прикладках, що стоять на початку речень. Ставимо запитання: "Чому Кривинський вийшов наперед громади?". Відповідь: "Тому що він є посередником". Наступне запитання: "Чому Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчости?". Відповідь: "Тому що він був ученим, етнографом і фольклористом".

У парних сполучниках “тільки-но… як”, “тільки… як”, “щойно… як”, “лише… як”, “не так… як”.

Та тільки-но він спустився, як гучно загули сирени.

Чимало українців прагнуть не так змін, як біблійних чудес.

Щойно послабили карантин, як на вулицях вишикувалися черги до крамниць.

У зворотах "не хто інший, як..."; "не що інше, як...":

Так, то був він, не хто інший, як Горила.

Я знав, що ви не хто інший, як всім відомий лікар Букман.

Це вже не реванш, це не що інше, як внутрішня окупація.

І знову це було не що інше, як пронизливе деренчання будила.

Якщо “як” входить до складу сполучника “як і”.

Безперечно, ви, як і будь-яка людина, хочете бути в чомусь найкращими.

Як і багато інших правил із цієї книги, це правило також часом корисне.

Вона, як і раніше, вважає своєю головною справою торгівлю.

А ямку з гранатою засипав, як і було, обтесав від кори й встромив у землю гілку.

У вставних конструкціях:

– як бачимо (як бачите, як бачу);

– як ведеться, як водиться;

– як відомо;

– як завжди (у значенні “як зазвичай буває”);

– як навмисне (як на зло, на жаль).

Алік вдивлявся в знайомі риси і, як завжди, в такі моменти думав про те, як швидко все минає.

Але обставини, як навмисне, були такі, що природніше було матюкнутися.

Привітання команди готували заздалегідь — учасники вирішили представити себе, як ведеться, жартуючи.

У сполученні “уже рік, як” (можна перевірити, сказавши “минув рік відтоді, як”).

Уже рік, як ти знову тут.

Ось уже рік, як я готуюся до полювання на кархародона.

Він навіть воював того разу з нами, а оце вже два роки, як ходить у вус не дуючи.

Ось уже два роки, як світське товариство Дуе розділилося на два ворожі табори.

Уже три роки, як губернію охопив масштабний антибільшовицький повстанський рух.

Подані речення — це складнопідрядні речення, перша частина яких є неповним реченням.

У сполученні “а що, як”.

"Що", "а що", "що ж" — позначають запитання; а "як", "як же", "що ж" — позначають здивування, підтвердження, згоду тощо, коли речення попереду розкриває їхній конкретний зміст (після них робиться пауза).

Що, як я закричу?

А що, як він заблукає?

Але що, як тебе тут не буде?

А що, як зорі й справді виявляться золотими?

Але що, як там охорона на вході?

Що, як йому також треба до Миргорода?

Як, хіба всі тут?

.

.

Хочу звернути вашу увагу, що я не згадувала найпростіші ситуації — звичайне порівняння, складнопідрядні речення тощо, які ми детально вчили в школі.

.

Про ситуації, коли не треба ставити кому перед “як”, буде в наступних дописах.