Що таке уніфікація
У робочому листуванні й у своїх дописах я часто згадую про «уніфікацію». А під час роботи (редагування чи коректування) — дотримуюся уніфікації. То що таке «уніфікація» в моїй сфері діяльності?
Термін «уніфікація» означає зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів. У текстах ми уніфіковуємо насамперед написання слів, переліків, скорочень тощо. У верстці уніфіковуємо шрифти, підписи, заголовки, форматування й так далі.
Наведу приклади.

Не можна в одному абзаці писати Brexit,
а в іншому — уже брекзит. Визначаємося
з єдиним варіантом і вживаємо тільки його. Це стосується всіх матеріалів, що становлять одне ціле (стаття, журнал, книжка, допис).
Наприклад, автор вирішив писати Херсон
і Париж із закінченням -у в родовому відмінку. У такому разі цього треба дотримувати в усьому тексті. Не варто писати раз Херсону, а раз Херсона, навіть попри те що обидва варіанти правильні.

Читаємо такий уривок:


Отже, цей уривок правильно записати так:


• Не 2 мільйони грн, а 2 млн грн;
• Не 5 °C і 5 відсотків, а 5 °C і 5 %.
P. S. Числівники до 10 найчастіше записуємо словами, від 10 — цифрами (два дні, 15 учнів).

Чи це соцмережі, чи журнали, чи сайти, чи книжки — будь-де текст супроводжує візуалізація, тому нам варто стежити, щоб вона була послідовною.
Якщо, наприклад, є підписи під зображеннями без крапки в кінці, то таке оформлення треба зберегти в усьому виданні.
Якщо розділ починається буквицею, то треба, щоб це було в кожному розділі книжки, а не вибірково. Ми це оформлення уніфіковуємо.

Це нелегкий вид уніфікації, але дуже важливий. Коли в тексті подаєте чи перевіряєте переліки, зверніть увагу на те, чи вони:
а) відповідають узагальнювальному (спільному) слову (словосполученню);
б) подані в одному стилі (наприклад, тільки в іменниковому чи тільки в дієслівному).
Маємо такий перелік.

• скрупульозно перевіряти будь-яку ідею;
• проведення власного дослідження;
• уваги до своїх думок;
• допомагає розпізнати прогалини в логіці;
• заставляє перевіряти надійність джерел.
Тут є аж два моменти, де не дотримано уніфікації.
1. Кожен пункт має бути продовженням до «книжка вчить», бо саме після «вчить» поставлено двокрапку. Відповідно неправильно казати «книжка вчить допомагає розпізнати». У такому разі треба переписати пункти.
Наприклад, книжка вчить розпізнавати, книжка вчить перевіряти тощо.
Можна зробити й по-іншому: поставити двокрапку після «книжка» і тоді в кожному пункті переліку подавати дієслово.
Наприклад, книжка: вчить перевіряти; мотивує проводити дослідження; допомагає розпізнавати й так далі.
Проблема тільки в тому, що до деяких пунктів доведеться дописувати / додумувати дієслова, щоб воно звучало логічно.
Також зауважте, що не можна починати кожен пункт тим самим словом.

• вчить…
• вчить…
• вчить…
Якраз тут це спільне слово треба виносити перед двокрапкою — книжка вчить.
2. Неуніфікований спосіб подання переліку: раз іменник (книжка вчить уваги), а раз дієслово (книжка вчить перевіряти).
Треба вибрати щось одне. Наприклад, книжка вчить: бути (дієсл.) уважним; проводити (дієсл.) дослідження тощо.
Відповідно правильний перелік буде таким.

• скрупульозно перевіряти будь-яку ідею;
• проводити власне дослідження;
• бути уважним до своїх думок;
• розпізнавати прогалини в логіці;
• перевіряти надійність джерел.

Коментарі
Дописати коментар