пояснення деяких слів і фраз

 В інстаграмі вже двічі видалили цей допис. Думаю, хороша причина нагадати, про що в ньому йшлося (+ доповнила його).

- - -

Руsофобія.

Останнім часом люди почали замислюватися, чи справді правильно вживати «руsофобія» в значенні «ненависть до Росії та всього російського». Багато хто відштовхується від другої частини слова «фобія» і перекладає її як «боязнь».

Насправді русофобія, як і ксенофобія, має щонайменше два значення, і друге з них — вороже ставлення до чужого, незнайомого, іноземного. Крім того, за словниками, руsофоб — противник, ненависник росіян і всього російського.

Отже, вживати «руsофобія» у значенні «упереджене, підозріле, неприязне, вороже ставлення до Росії, російської мови, росіян, російськомовних» цілком правильно.

Панує думка, що «русо-» бажано не вживати, бо це стосується переважно Київської Русі й подальших князівських утворень, а от щодо Росії рекомендують вживати «роsієфобія», «роsіянофобія».

Загалом справедливо, можна й так вживати за бажання, однак термін «руsофобія» з’явився набагато пізніше існування Русі й насамперед зі значенням саме Росії, яка успішно вкрала свою назву від Русі. От і маємо таку незручність.

Моssкаль — каtsап.

Розкажу дуже коротко: каtsап походить від татарського "кассап", що означає «м'ясник». Ця кличка спершу пристала до московитів після їхньої кривавої акції, коли військо царя не дотримало свого слова й понівечило тіла величезної кількості людей. Згодом каtsапами стали називати всіх росіян.

Моssкалем вважали мешканцем Московського царства або Московії. І тривалий час на території України тільки й знали їх як моssкалів. Це можна чітко простежити в народній творчості.

А от сьогодні значення слова залежить від умов вживання, від контексту та обставин..

«Каtsап» вживають на позначення всіх росіян у негативному відтінку.

«Моssкаль» — радше про світогляд, спосіб мислення, сприйняття.

«Моssкаль» може означати:

громадянин РФ;

російськомовний українець;

українець, симпатик дружби з РФ;

шевченківське "солдат царської армії";

будь-який українофоб.

На росії — у Росії.

Тенденція писати «на росії» замість «у Росії» та ще й з маленької букви загалом цілком зрозуміла: так українці намагаються показати свою зневагу до північних сусідів.

Однак правопис не буде змінюватися кожні п’ять років чи щомісяця відповідно до ненависті народу. Граматично правильно власні назви писати з великої букви, а біля назв країн вживати прийменник «у».

Так, у правописі є правило, коли прізвища (імена) вжито зневажливо, їх пишемо з малої букви: азефи, квіслінги. Однак це стосується збірних понять: малу букву вживаємо на загальне позначення людей, яких ми зневажаємо.

Наприклад, путінами можуть бути… та хоч весь роssійський народ. До речі, слово «путін» може означати «xyйлo», відповідно Путін є путіним. Майже як новий матюк.

Однак конкретне ім’я конкретної людини треба писати з великої букви. Ми ж не пишемо всіх інших диктаторів і терористів з малої, власна назва збережена: Кім Чен Ин, Гітлер, Усама бен Ладен. Та й подій у нашій історії завжди буде багато, коли ми всім серцем ненавидітимемо певних осіб, однак це все стосується не філології.

Якщо ви у своїх дописах принципово хочете вживати малу літеру — будь ласка, але якщо ви представляєте офіційні видання, то варто писати з великої букви. Журналісти мають пам’ятати, що в журналістиці особистим судженням не місце (за поодинокими винятками).

Те саме стосується і «на Росії». Не наша справа влізати в російський правопис, а там прописано як правило вживання прийменника «на» стосовно України. Та й не тільки в Росії, деякі країни, як-от Словаччина і Польща, так само відповідно до правил вживають «на Україні». Звісно, нам це неприємно, бо ми асоціюємо таке вживання з нашими правилами, однак не треба вдаватися до нерозумних образ, мовляв, вони так кажуть і ми так казатимемо.

Військовий і воєнний злочини.

Запам’ятайте, усі злочини, які скоюють росіяни на території України, — тільки воєнні. Тому не пишіть «військовий», а якщо є змога — підказуйте своїм колегам виправити «військовий» на «воєнний». Усі ці злочини стосуються війни.

Військові злочини справді існують, але вони стосуються військової служби: невиконання наказів, опір начальству, дезертирство, порушення правил військової служби тощо.

Вислів «військовий злочин» у нинішніх текстах може стосуватися переважно українських солдатів, хоча сподіватимемося, що таких прецедентів не буде. А на військові злочини російських солдатів нам начхати, то їхні проблеми, чого не скажеш про воєнні злочини.

Солдат — солдатів.

Увага! Солдати в родовому відмінку множини мають закінчення -ів — солдатів. У жодному разі не солдат.

20 тисяч російських солдатів;

не знайшли солдатів;

покликали солдатів;

звинуватили солдатів.

Pysnя і posnя.

Оскільки ми утворюємо збірне поняття для Pоciї та pоciян, то відповідно утворене слово має містити букву «о», а не «у». Однак, як бачимо, широко поширена й інша назва на рівні з частинкою русо-, а не росіяно-.

Серед інших поширених назв є ще:

м о с к а л ь н я;

к а ц а п н я;

х о л о п н я.

MLRS і HIMARS.

MLRS і HIMARS — це реактивні системи залпового вогню (РСЗВ).

MLRS — Multiple Launch Rocket System — вимовляємо «емелерес».

HIMARS — High Mobility Artillery Rocket System — вимовляємо «хаймарс».

Posnяnsкі та совєцькі РСЗВ записуємо так:

«Град»;

«Точка-У»;

«Смерч»;

«Іскандер».

.

.

© Редакторка Юлія Мороз