вживання тире-дефіса

 Поговоримо про вживання тире й дефіса, коли словосполучення позначає просторові, часові, кількісні межі.

Довге тире з пробілами з обох боків ставимо, якщо йдеться про:

1) межі «від … до»:

автотраса Київ — Львів;

велоперегони Суми — Київ — Ужгород;

навчання на курсах триватиме протягом січня — квітня;

вантаж вагою вісім — десять тонн;

за серпень — жовтень ми досягли чималих успіхів.

2) динаміку розвитку чого-небудь з двох або більше етапів:

задум — реалізація — втілення в життя;

прийшов — побачив — переміг.

3) приблизну кількість, коли є слово та сполучення слів (тобто два слова й більше) або два сполучення слів:

це коштує триста — триста п’ятдесят гривень;

приїхати в гості на день — на два;

у квітні — на початку травня;

наприкінці XX — на початку XXI століття;

наприкінці 2022 — на початку 2023 року.

Коротке тире вживаємо тільки в одному випадку — між числами. Пробілів обабіч короткого тире не ставимо:

у 2010–2018 роках;

пам’ятки української мови ХVІ–ХVІІІ століть;

на сторінках 1–10;

у 1–4 томах;

3–4 дні,

учні 8–10 класів;

ще 2–3 тижні максимум.

Дефіс уживаємо, коли йдеться про приблизність:

день-другий;

виконаю за годину-дві;

це станеться сьогодні-завтра;

ще два-три тижні максимум.

Ні тире, ні дефіс не пишемо між двома однаковими або близькими за значенням спільнокореневими словами, друге з яких ужите із запереченням «не», якщо таке сполучення становить одне граматичне ціле:

жду не діждуся;

дивишся не надивишся;

вовк не вовк;

Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем!

.

.

© Редакторка Юлія Мороз