про викладання фізики

 Андрій КарбівничийФізика connected people

4 грудня 2021 р.  · 

Не потрібно бути великим аналітиком, щоб не бачити очевидних вад сучасної української освіти. А основна з цих вад не в наднизькому рівні матеріально-технічного забезпечення, не у відсутності комп’ютерів та інтернетів, а в жахливій безсистемність цієї самої освіти. Ця безсистемність проявляється в усьому: в організації самого навчального процесу; в наборі тих предметів які вивчаються в школах, коледжах та університетах; в розподілі тих навчальних годин, які виділяються на ці предмети; в тих програмах які регламентують вивчення відповідних предметів; в тих підручниках які написані під ці програми; в тих методичних рекомендаціях які пояснюють те що написано в цих підручниках; в тих дисертаціях які пояснюють те, що написано в тих методичних рекомендаціях, які пояснюють написане в підручниках, тощо.

Загально державна безсистемність освіти, особливо боляче відчутна в тій її надважливій частині, яка називається фізикою – наукою про Природу. Адже фізика, це та наука і та навчальна дисципліна, яку в принципі не можливо вивчити інакше як тільки у вигляді цілісної системи знань.

А про яку системність знань можна говорити, якщо у повній відповідності з Міністерствами та Академіями затвердженими навчальними програми, в дев’ятих класах наших загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та колегіумів, замість ґрунтовного вивчення того розділу фізики який називається «Механікою» та ґрунтовного формування базових навичок розв’язування задач, а по суті навичок практичного застосування теоретичних знань, наші учні похапцем «вивчають» жахливо-нікчемну кашу розділів:

Розділ 1. Магнітне поле.

Розділ 2. Світлові явища.

Розділ 3. Механічні та електромагнітні хвилі.

Розділ 4. Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики.

Розділ 5. Рух і взаємодія. Закони збереження.

А після цієї каші, аналогічні каші повторно «вивчають» в десятих та одинадцятих класах.

Я вже мовчу про ту жахливо-нікчемну какофонію (від грец. kakos – поганий), якою зазвичай є наші підручники. Таке враження, ніби ці підручники пишуть ті, хто поняття не мають ні про той предмет про який пишуть, ні про тих для кого вони це пишуть.

Що робити, питаєте? Ну по-перше, потрібно розплющити очі, зняти рожеві окуляри і визнати той очевидний факт, що сучасна українська освіта перебуває в глибокій системній кризі. І що ця криза обумовлена не стільки відсутністю належного фінансування, скільки відсутністю будь-якої системності в організації самої освіти.

По-друге, потрібно розробити чітку, зрозумілу, науково та економічно обгрунтовану систему заходів, реалізація яких призведе не до чергової заміни фасадної вивіски, яку ми назвемо черговою реформою освіти, а до створення якісно нової, цілісної, гармонічно збалансованої освітньої системи. Системи, в якій кожний предмет і наповнення кожного з цих предметів, стане частиною цілісного організму, метою та кінцевим результатом роботи якого є виховання інтелектуально, духовно та фізично розвинутої особистості. Особистості, яка крім всього іншого буде патріотом своєї держави, свого народу та своєї землі.

І цю систему заходів мають розробляти не бездарні чиновники, не прикоритні підручникописці, а люди, які “знають і вміють”. Люди, які розуміють, що ніякими інноваціями, інтенсифікаціями та комп’ютерізаціями не можливо замінити “паличкового” етапу вивчення математики. Люди, які розуміють, що “двійочника” i “п’ятірочника” треба вчити по-різному. Люди, які розуміють, що в системі загальноосвітньої школи має налічуватись не сорок, не п’ятдесят і не шістдесят навчальних предметів, а максимум десять. І що кожний з цих предметів має представляти собою цілісну систему знань, яка є невід’ємною складовою загальноосвітньої системи.

Втім, всі ці програми, реформи та системи заходів можуть стати реальністю лише в тому випадку, якщо ми дійсно хочемо змін на краще і готові до цих змін. Якщо ж ні, тоді давайте й надалі називати наявну паперову метушню черговою реформою освіти. Давайте й надалі не визнавати факту існування сили інерції, а ту маячню яка написана в наших підручниках – називати законами Ньютона. От тільки, шановні, не тіште себе ілюзіями того, що на брехні та на невизнанні законів Природи, можна збудувати щось путнє.