висловлюємо подяку

 Багато хто, висловлюючи подяку, необдумано каже: «Велике дякую!».

Але так не можна, це помилка.

«Дякую» — це дієслово, тож ми не можемо супроводжувати його прикметниками, так само як не кажемо, наприклад, «веселе працюю», «чудове граю», «велике пишу» чи «неймовірне готую».

Правильно казати:

щиро дякую;

красно дякую;

ґречно дякую;

дуже дякую та ін.

Також висловити вдячність можна за допомогою слова «Спасибі», і тут прикметники будуть на своєму місці:

велике спасибі;

щире спасибі;

сердечне спасибі.

Щире спасибі Вам за замітки про Шевченка. (І. Франко).

Передай від мене і від діток наших щире спасибі твоїм офіцерам, що прописали нашому голові. (О. Гончар)

Ну, спасибі вам, дідусю, за пораду! Велике спасибі! (О. Вишня)

Спасибі, синку, велике спасибі… Я й не знав, що ти такий… майстер. (В. Нестайко)

Слово «спасибі» не є росіянізмом, бо це спільнослов'янське слово, утворене від «Спаси Бог», тому його можна спокійно вживати як у розмовній, так і в літературній мові.