чергування і -й

 Помітила, що великою проблемою для багатьох є чергування, зокрема чергування і — й.

Розповім про складні ситуації. Але спершу коротко про основні правила:

«І» вживаємо:

1) між приголосними:

Вірю в пам’ять і серце людське.

Він іде.

Тут ідеться про народні звичаї.

2) після паузи, що на письмі позначена крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словом або складом, який починається на приголосний:

Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні.

Він, імовірно, нічого не зробить.

3) на початку речення та слова:

І долом геть собі село понад водою простяглось.

І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту.

Імовірне водопілля цього року.

«Й» вживаємо:

1) між голосними:

У садку співали Ольга й Андрій.

Оце й уся врода.

Квітли вишні й одцвітали.

2) між голосним і приголосним:

Навчає баєчка великого й малого.

На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.

Про все це йдеться у пропонованому читачеві довідникові.

Висока ймовірність захворіти.

Вона йде.

Високе ймення — патріот.

Тільки «і» вживаємо:

1) якщо зіставляємо поняття:

Дні і ночі.

Батьки і діти.

Правда і кривда.

Просте і складне речення.

2) перед словом, на початку якого стоять букви й, є, ї, ю, я:

Ольга і Йосип — друзі.

Світлана і Єва навчаються в коледжі.

Василь і Юрій повернулися додому.

Куди, для чого, хто і як?

А тепер зверніть увагу на це правило:

Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники «і» або «та»:

Неподалік вони побачили зелений гай і (та) широку долину.

Нехай збудуться моя і твоя мрії.

Юнак грає і (та) співає.

Випускники висловили свої найпотаємніші мрії і (та) обережні прогнози.

Правило просте, але не повне. Правопис не уточнив важливого нюансу.

«Й» ми не писатимемо, коли я, ю, є позначають два звуки, бо тоді в нас вийде забагато «й» на сантиметр квадратний:

мо[йа] й твоя мрії

мо[йа] і твоя мрії

гра[йе] й співає

гра[йе] і співає

чита[йу] й малюю

чита[йу] і малюю

Але бувають випадки, коли я, ю, є позначають тільки один звук, пом’якшуючи попередній приголосний. Тоді в тих словах ще одного звука [й] немає. Саме в такому разі ми пишемо «й»:

смієть[с’а] й радіє (тобто, по суті, тут «й» стоїть після [а]);

сп[л’у] й бачу сни;

довело[с’а] й цього разу;

пахне свіжіс[т'у] й ніжністю.

Навіть сам правопис наводить такі приклади:

На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.

Ось для чого ми вивчали фонетику

Користуйтеся на здоров’я!

.

.

© Редакторка Юлія Мороз

.